Минулого тижня відбулась презентація І черги ДТЕК Тилігульської ВЕС, яка вже почала працювати на повну потужність. Гостями на події стали генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко, представники регіональної влади, депутати Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунального господарства, представники дипломатичного корпусу, партнери, а також іноземні і національні ЗМІ.
ДТЕК ВДЕ презентував працюючі 19 вітротурбін, які мають загальну потужність 114 МВт. Команда компанії поборола багато складнощів, які загартували спеціалістів та дали неоціненний досвід. Але найскладнішою, звісно, стала перша вітротурбіна, побудована під час війни. Сьогодні вона вже стала символом сміливості та незламності енергетиків.
Будівництво Тилігульської вітроелектростанції почалося ще у 2021 році. Відкрити станцію з усіма 83 турбінами на 500 МВт потужності ДТЕК ВДЕ планував у серпні 2022 року – на День Незалежності України.
Всім роботам з будівництва Тилігульської ВЕС передували проєктувальні роботи спеціалістів з інжинірингу. Вони супроводжували процес від самого початку.
«Наші спеціалісти брали участь в проєктуванні і будівництві. Ми постійно робили моніторинг і коригували проєктну документацію для пошуку найкращого рішення. Приємно бачити, що цей проєкт продовжив будуватися і перша черга Тилігульської ВЕС вже постачає електроенергію від турбін в енергосистему України», - пояснив Дмитро Нєшев, керівник Департаменту з інжинірингу ДТЕК ВДЕ.
На початку 2022 року будівництво йшло чітко за графіком та набирало обертів. Тоді було змонтовано 6 вітротурбін і побудовано фундаменти майже для всіх 83 вітротурбін.
«Перед самим початком повномасштабного вторгнення ми подали напругу на п’яту турбіну, яка вже повинна була запускатися в роботу. А 24 лютого вже ми прокинулися під звуки ракетного обстрілу. Ця військова агресія застала нас зненацька, зруйнувала наші поточні плани, але не зруйнувала наші основні плани», - розповідає Максим Богадиця, головний енергетик ДТЕК Тилігульської ВЕС.
«Війна застала нашу команду Тилігульської ВЕС о 4й ранку, ми усі прокинулися від гучної канонади. На той момент наші партнери, за рекомендацією своїх посольств, вже виїхали, забравши з собою обладнання. Ми лишилися без кранів, без супервайзерів, які контролювали процес монтажу, – розповідає директор ДТЕК Тилігульської ВЕС Олег Соловей. – Першим кроком була евакуація наших співробітників і їх безпека».
Так було зупинено на деякий час найамбітніший проект «зеленої енергетики» в Україні. Тилігульска ВЕС мала стати найбільшою станцією з найновітнішими турбінами EnVentus Vestas 6.0 МВт не лише в Україні, але і в Східній Європі.
«У квітні та в травні місяці наші колеги почали повертатися до об’єкту і почали процес консервування, щоб зберегти об’єкт і в подальшому можна було його добудувати і ввести в експлуатацію», - розповідає Людмила Єфремова, менеджер з технічного нагляду та введення об’єктів в експлуатацію ДТЕК будівельні рішення.
«Ми віримо у перемогу України, і розуміли, що треба продовжувати будувати Тилігульську ВЕС з огляду на складну ситуацію в енергосистемі. Ця додаткова генерація була необхідна для проходження найскладнішої в історії України зими – з блекаутами в умовах постійних обстрілів і руйнування об’єктів енергетичної інфраструктури України. Ми розуміли, що це важливо зробити для країни», - зазначає генеральний директор ДТЕК ВДЕ Олександр Селищев.
У вересні 2022 року роботи відновилися. Впевненості додала підтримка акціонера SCM Ріната Ахметова, який зацікавлений інвестувати у проекти відновлюваної енергетики в Україні, оскільки це інвестиція в майбутнє України і посилення енергетичної безпеки держави.
«Скажу чесно, ми не розуміли, чи зможемо без іноземних партнерів продовжити будівництво. Ми досить довго готувалися і оцінювали свої можливості. В Україні такі проєкти без партнерства з іноземцями ніхто не робив. Адже увесь супервайзинг, усі високотехнологічні операції завжди робили іноземні партнери. Це попри те, що наша команда має величезний досвід будівництва 4 великих вітростанцій загальною потужністю 500 МВт і двох сонячних станцій загальною потужністю 450 МВт, які входять до рейтингу найбільших сонячних станцій Європи. Здавалося, ми розуміємо всі особливості таких проєктів, знаємо найкращі рішення. Але війна дала зовсім новий досвід та інший рівень складнощів», - розповів директор Тилігульської ВЕС Олег Соловей.
Основний монтаж 13 турбін вітростанції припав на зиму. Тоді почалися атаки ворога на енергосистему і блекаути. Повітряні тривоги зайняли близько 20% робочого часу, погіршення погодних умов (вітер, туман, зледеніння) – близько 38%.
«Це був складний пазл, який ми мали зібрати. Ми розуміли, що для того, щоб пройти блекаут, нам треба пришвидшити будівництво. «Укренерго» просив нас максимально пришвидшитись. Ми замовили великий дрон, який зміг піднятися на 130 метрів та поливати кран антифризом. Цей процес був непростим, адже була погана видимість. Довелось піднімати другий - маленький дрон, який підсвітлював великого. Крім того, сам дрон теж замерзав», – розповідає Костянтин Стьопін, менеджер з технічного нагляду та введення об’єктів в експлуатацію.
Застосування дрона з рідиною, яка допомагала розморожувати кран – це своєрідне ноу-хау співробітників ДТЕК ВДЕ. Це допомогло суттєво пришвидшити процес будівництва.
«Технологія будівництва турбіни була спланована під стандартні, не військові, умови, коли єдиною перепоною може бути погода. А в нашому випадку це ще мілітарі ризики, які треба було враховувати. Це процес, який потребує максимальної концентрації уваги. І от уявіть: ти налаштувався на роботу, і тут – тривога. Іноді у сховищах ми сиділи по 6 годин. Потім ти повертаєшся і заново усе перевіряєш. Ти піднімаєшся на 125 метрів і тут знову – тривога!» – ділиться пережитим Євген Мороз, сайт-менеджер Тилігульської ВЕС.
Постійні тривоги сильно демотивували будівельників, деякі процеси доводилося починати спочатку по декілька разів.
«Повітряна тривога закінчилася – це не означає, що ти відразу починаєш щось робити. Потрібно близько пів години, щоб повернутися, піднятися, приготуватися. Атаки виснажували людей і психологічно, і фізично. Але ми впоралися, навчилися планувати роботу із запасом. Ми розуміли, наскільки зараз важливо для країни завершити це будівництво», - додає керівник департаменту з капітального будівництва Артем Смирнов.
Наразі прогнозний річний обсяг виробництва електроенергії І черги Тилігульської ВЕС становить 390 млн кВт-год, що достатньо для покриття потреб до 200 тисяч домогосподарств. Експлуатація Тилігульської ВЕС також матиме позитивний екологічний ефект, що дозволить заощадити до 400 тис. тонн викидів CO2 в атмосферу щорічно.
«Наступний крок – це ІІ черга – добудова 64 вітротурбін і досягнення запланованої потужності станції у 500 МВт. На цьому проєкті ми усі вийшли за межі звичних можливостей і показали, на що здатні. Я дуже вдячний всій команді ДТЕК ВДЕ, нашій команді будівельників, партнерам, місцевій владі, – всім хто надавав безперецедентну допомогу та підтримку. Впевнений, у нас попереду ще дуже багато проєктів і багато перемог!», - Олександр Селищев, генеральний директор ДТЕК ВДЕ.
Особливу вдячність ДТЕК ВДЕ висловлює партнерам та представникам влади за підтримку і сприяння будівництву ВЕС. На момент завершення будівництва Vestas, FairWind та Крани України стали однією командою з ДТЕК ВДЕ. Без партнерів реалізувати цей проєкт було б неможливо.
Плани ДТЕК щодо розширення Тилігульської ВЕС – частина великої стратегії компанії щодо досягнення нульових викидів вуглецю до 2040 року та допомоги Україні стати експортером чистої енергії до Європейського Союзу – залишаються залежними від додаткового фінансування в розмірі 450 мільйонів доларів США переважно від іноземних інвесторів і, що дуже важливо, від підтримуваних державами міжнародних фінансових установ.
Добудова ВЕС зробить її найбільшою ВЕС у Східній Європі та додатково забезпечить чистою енергією будинки і підприємства на півдні України, які значною мірою потерпають від перебоїв з електропостачанням через обстріли енергетичної інфраструктури.
Команда ДТЕК ВДЕ готова створювати майбутнє української енергетики і робити внесок в посилення енергетичної безпеки як України, так і всієї Європи.
